VT Farm - шаблон joomla Форекс
З м і с т

Класифікація радіотехнічних систем та їх структурна схема

 

Класифікація радіотехнічних систем (РТС) визначається в першу чергу їхнім призначенням:

системи передачі інформації (радіотелеметрія, радіозв’язок, радіокерування і т.д.);

- системи добування інформації (радіометрія фізичних і біологічних об’єктів, радіоастрономія, радіолокація та ін.);

- системи радіопротидії.

Raditechnichni sustemu

Рисунок 1. Класифікація радіотехнічних систем за їхнім призначенням

 

За видом прийнятих сигналів РТС можна розділити на два великих класи: для прийому квазікогерентних сигналів і некогерентних, головним чином радіотеплових випромінювань – РС. До першого, більш великого класу, належать РТС передачі і руйнування інформації, активних радіолокаційних і радіонавігаційних систем. До другого класу відносяться РС, які знаходять застосування при дистанційному і контактному дослідженні складу і властивостей фізичних і біологічних об’єктів, радіотеплолокації, радіоастрономії, для виявлення об’єктів на фонових поверхнях та ін.

Радіометричні системи підрозділяються також за функціональним призначенням, за місцем установки (стаціонарні, бортові, переносні), за способом керування і комутації, за видом живлення. Розрізняють РС і за безліччю конструктивно-експлуатаційних і економічних показників: стабільністю, точністю і часом настроювання, ергономічністю, надійністю, ремонтопридатністю, енергетичною економічністю, масою і габаритами, вартістю, мобільністю та ін.

Намітився новий напрям у галузі вимірювання параметрів низькоінтенсивних НВЧ-сигналів – вивчення природи електромагнітних властивостей складних речовин шляхом вимірювання і дослідження потужності електромагнітних випромінювань (ЕМВ). Вимірювання параметрів низькоінтенсивних НВЧ-сигналів, що представляють як власні радіотеплові ЕМВ від фізичних або біологічних об’єктів, так і відбиті від них зовнішні зондувальні випромінювання низької інтенсивності, складає 50 – 60 % від загального об’єму вимірювальних параметрів в НВЧ-діапазоні.

У зв’язку з необхідністю вивчення підповерхневої (глибинної) температури стали активно розвиватися радіотеплові методи вимірювання ЕМВ від джерел термонеоднорідностей. Використання більш довгих хвиль (сантиметрового і дециметрового діапазонів) дозволило шляхом зміни частоти вимірювати радіотеплові випромінювання речовини з високим вмістом води від градієнтів температури з глибини до 8 – 10 сантиметрів.

Оцінка коефіцієнтів ослаблення, поглинання і відбиття, повного опору НВЧ-ланок, визначення коефіцієнтів стоячої хвилі, підсилення НВЧ-вузлів та інших параметрів тісно пов’язана з прямим вимірюванням енергетичних параметрів і непрямим визначенням відповідних коефіцієнтів та характеристик пристроїв.

Залежно від рівня потужності низькоінтенсивних сигналів, яка оцінюється, вимірювачі можна поділити на кілька груп (рисунок 2).

Klasuficazija RLS

Рисунок 2. Класифікація РС за потужністю НВЧ-сигналів

 

Оскільки у приймально-перетворювальному тракті (ППТ) РС здійснюється виділення корисних сигналів із всієї сукупності сигналів і перешкод і підсилення перших до рівня, необхідного для нормальної роботи наступних каскадів РС, то варто розглянути його можливі варіанти побудови (рисунок 3) і оцінити переваги та недоліки. Так, у РС із прямим перетворенням сигналу (рисунок 3, а) вхідними ланками (ВЛ) резонансного або фільтрового типу здійснюється частотна вибірність, а потім здійснюється демодуляція (Д) сигналу і його наступне підсилення (ПЧМ) на частоті модуляції. Найпростішими пристроями цього типу історично першими були детекторні РС, головним недоліком яких була низька чутливість, у зв’язку з чим їхнє застосування було обмежено НВЧ-системами аналізу електромагнітної обстановки і т.д. Застосування більш складних демодуляторів, наприклад автокореляційного, може дозволити реалізувати прості і надійні РС сигналів відносної фазової телеграфії з високою завадостійкістю.

Різновидом РС із прямим перетворенням сигналу є пристрої з прямою гетерогенізацією НВЧ-сигналу на відеочастоту за допомогою змішувача (ЗМ) і гетеродина (G) (рисунок 3, б). У цьому випадку основне підсилення і вибірність здійснюються на проміжній частоті, при цьому підвищені вимоги пред’являються до динамічного діапазону перетворювача частоти, його коефіцієнта шуму і рівня інтермодуляційних завад. Одноканальні РС із незалежним гетеродином успішно можуть використовуватися в доплерівських радіолокаційних системах для вимірювання швидкості об’єкта спостереження. Квадратурні перетворювачі частоти дозволяють здійснювати демодуляцію сигналу з будь-якими видами модуляції при збереженні інформації про амплітуду і фазу вихідного радіосигналу.

У РС прямого підсилення (рисунок 3, в), для підвищення чутливості за рахунок зниження власних шумів, у вхідній ланці здійснюють попередню частотну вибірність і погоджують антену із входом малошумливого підсилювача (МШП), а наступний за ним підсилювач радіочастоти (ПРЧ) забезпечує основне підсилення тракту і частотну фільтрацію сигналу від перешкод. Настроювання на корисний сигнал проводиться синхронною перебудовою за частотою вхідної ланки, МШП і підсилювача радіочастоти. Незважаючи на використання ефективних МШП і складних частотно-вибірних ланок, такі РС через труднощі технічного характеру застосовують лише при порівняно невисоких вимогах до чутливості і вибірковості.

                                  RLS a           RLS b

         RLS vRLS h

Рисунок 3 – Структурні схеми підсилювально-перетворювальних трактів

а) з прямим перетворенням сигналу; б) з прямим перетворенням сигналу гетеродинуванням; 

в) тракт прямого посилення; г) супергетеродин

Прокоментувати:

вгору