Системи мовного телебачення PAL, SECAM, NTSC
Забезпечення оптимальних режимів роботи телевізійних приймачів передбачає забезпечення проміжних та вихідних параметрів окремих вузлів з урахуванням специфіки телевізійної системи та дійсних значень параметрів вузлів в процесі їх з’єднання. Система телевізійного зображення характеризується призначенням та умовами експлуатації даного виробу, що передбачає використання мовної та спеціалізованої системи.
В свою чергу мовна система може мати два основних стандарти: 525/60 та 625/50, які можуть бути монохромними або кольоровими. У випадку кольорового зображення будь-яка з систем може бути NTSC, PAL, SECAM.
Використання спеціалізованих систем характеризується забезпеченням обробки аналогового або цифрового сигналу в залежності від характеристик джерела сигналу, забезпечення необхідної якості зображення мікроелементів з можливим збільшенням габаритних розмірів на екрані монітора. Відрізняються системи не тільки лінією зв’язку, але і принципами перетворення та відображення інформації. Сукупне використання двох основних систем дає можливість забезпечення проекційного телебачення.
Американська NTSС (національний комітет телевізійних систем), західно-європейська PAL (рядки із змінною фазою) та сумісна радянсько-французька система SEСAM (послідовна передача кольорів з запам’ятовуванням).
У всіх трьох системах використовується сигнал яскравості ЕY та два кольорорізницевих сигнали ER-Y та EB-Y, які передаються на піднесучій частоті.
Система NTSС – розроблена в США в 1953 році. В цій системі для передачі двох кольорорізницевих сигналів використовуються квадратурна модуляція.
Система PAL (розроблена на початку 60-х років фірмою „Телефункен”) дозволяє суттєво зменшити фазові спотворення. В системі PAL застосована квадратурна модуляція (кольорової) піднесучої, але в порівнянні з NTSС у неї фаза складової піднесучої, яка модулюється червоним кольорізницевим сигналом, змінюється від рядка до рядка на 180°. Модуляція здійснюється сигналами EU=0.493 EB-Y та EV=0.877ER-Y.
Система SECAM була запропонована французьким інженером Анрі де Франсом в 1958 році, потім велися сумісні роботи радянських та французьких інженерів, а з 1 жовтня 1967 року система була одночасно введена в експлуатацію в СРСР та Франції.
В цій системі кольорорізницеві сигнали передаються по черзі: протягом одного рядка передається, наприклад, червоний, протягом наступного – синій кольорорізницевий сигнал і т.д.
Кольорорізницеві сигнали передаються за допомогою двох піднесучих частот:
fOR=4,406 МГц
fOB=4,250 МГц