Частотний модулятор
В радіотехнічних пристроях частотна модуляція знайшла дуже широке застосування. Це такий вид модуляції, при якій приріст амплітуди керуючого сигналу викликає пропорційний приріст частоти несучого коливання.
Максимальний приріст частоти радіосигналу ∆ωМ відносно її початкового значення ω0, називається девіацією частоти.
На відміну від амплітудної модуляції, яка може бути виконана у будь-якому каскаді передавача, частотна модуляція обов’язково здійснюють в задаючому генераторі, тобто на першому етапі формування радіочастотного сигналу.
В схемі, показано на рисунку 3., паралельно коливальному контуру L1C4, що визначає частоту генерації задаючого генератора на транзисторі VT, ввімкнений варикап VD, режим якого по постійному струму задається дільником R1R5R7. Ємність СРТ варикапа в робочій точці визначається падінням напруги UR5 на резисторі R5 дільника. Модулюючий сигнал UΩ через роздільний конденсатор С7 надходить на варикап та керує зворотною напругою на ньому. При цьому змінюється ємність варикапа та частота генерації задаючого генератора. При позитивному півперіоді напруга UΩ зворотня напруга варикапа збільшується, ємність зменшується та росте частота генерації, так як зменшується повна ємність коливального контуру, а при від’ємному – навпаки. Такі схеми застосовуються тільки в простих передавачах зв’язку частотно-модульованих сигналів.
Рисунок 1. Схема частотного модулятора