Спрощена схема телевізійної передавальної трубки

Рисунок 1. Будова відикона
СП – сигнальна пластина (фотомішень); ВС – вирівнююча сітка; ФК – фокусуючі котушки;

ВК – відхиляючі котушки; КК – коректуючі котушки; А1 – перший анод; А2 – другий анод;

Ф – світловий потік; UC – напруга вихідного сигналу

У відиконах використовується внутрішній фотоефект, тобто зміна опору речовини при зміні його освітленості.

На внутрішній торцевій поверхні циліндричної трубки нанесена світлочутлива мішень, яка складається з прозорого шару металу та фоторезистора.

Електронний промінь створюється електронною гарматою, яка складається з катоду, керуючого електроду, першого аноду та другого аноду. Другий анод закінчується дрібноструктурною сіткою, яка розташована поблизу від мішені, паралельно її поверхні. Зверху трубки надівається відхиляюча система, а також довга фокусуючи котушка, яка створює повздовжнє магнітне поле.

Коли мішень не освітлена, тоді опір світлочутливого шару однаковий на всіх ділянках. Розгортка формується повільними електронами, які гальмуються низькою напругою, на фоторезисторі.

Коли промінь торкається мішені, тоді на поверхні фотопровідного шару, оберненого до променя, встановлюється потенціал, близький до катоду, а між протилежними поверхнями утворюється різниця потенціалів Е_М=20 В.

Після відходу променя з розглядуваної точки потенціал внутрішньої поверхні мішені зростає, так як елементарна ємність С кожної з ділянок фотопровідника розряджається через поперечний опір шару R. Розряд конденсаторів невеликий та однаковий для всіх ділянок.

Якщо на мішень проектується зображення, тоді по різному освітлені ділянки створять різну провідність окремих ділянок шару.

У фотопровіднику виникає „рельєф провідності”, який відповідає рельєфу яскравості сцени, що передається. Протягом часу кадру кожен конденсатор, в залежності від освітленості ділянки мішені розрядиться по-різному, в результаті чого до кінця кадру на стороні мішені, яка направлена до променя, виникає потенціальний рельєф.

Електронний промінь при розгортці доводить поверхню всіх ділянок мішені до однакового потенціалу, рівного потенціалу катоду. Чим сильніше була освітлена ділянка мозаїки, тим більше був розряджений конденсатор та, відповідно, для його підзарядки потрібен більший струм. Підзарядку конденсаторів здійснює промінь, тому на освітлених ділянках шару він „залишає” більшу кількість електронів, ніж на затемнених.

Таким чином, струми дозаряду конденсаторів несуть в собі інформацію про розподілення освітленості на фотокатоді. Протікаючи через навантажувальний резистор R_Н, вони створюють напруги відеосигналу негативної полярності.

Відикони володіють досить високою чутливістю, мають малі габарити, прості по конструкції. Вони застосовуються в промисловому телебаченні та для передачі по телебаченню кінофільмів.