VT Farm - шаблон joomla Форекс
З м і с т

Основні параметри радіопередавачів

 

Потужність радіопередавача

Це найважливіший параметр передавача, який визначає дальність і надійність радіозв’язку. Потрібна потужність передавача визначається з енергетичного розрахунку лінії радіозв’язку.

Зазвичай під потужністю передавача розуміється найменша у діапазоні частот величина потужності, яка підводиться до фідера антени – РА.

У радіозв’язку використовуються передавачі малої потужності (РА до 100 Вт), середньої потужності (РА=100 Вт...1000 Вт) і великої потужності (РА>1 кВт).

 

Діапазон робочих частот

Діапазон робочих частот (ДРЧ) – це інтервал радіочастот fмін … fмакс, в якому забезпечує задану потужність сигналу.

ДРЧ характеризується коефіцієнтом перекриття по частоті Кf=fмакс/fмін.

Сучасні передавачі систем радіозв’язку, залежно від призначення і діапазону хвиль, в якому вони працюють, забезпечують:

• у метровому і більш короткохвильових діапазонах Кf=1,1...2;

• у декаметровому діапазоні Кf≥10.

Перекриття робочого діапазону передавачем може бути плавним і дискретним. В останньому випадку передавач може бути настроєний на певну кількість дискретних частот з кроком дискретності ∆fд.

У декаметровому і метровому діапазонах ∆fд може бути 0,01; 0,1; 1; 2; 5; 10 кГц; у дециметровому – ∆fд може досягати одиниць мегагерц.

 

Стабільність частоти

Стабільність частоти сигналу передавача визначається відхиленням частоти несучого коливання від її номінального значення за деякий інтервал часу ∆f=|fн –∆fном|.

Зазвичай задаються вимоги до відносної нестабільності частоти передавача на максимальній частоті діапазону робочих частот δf=∆f/fмакс.

Розрізняють короткотермінову (за добу) і довготермінову (за півроку) відносну нестабільність. Остання, вказується в технічних характеристиках передавачів.

Високі вимоги до стабільності частоти сучасних радіопередавачів обумовлені завантаженням радіочастотного спектру, а також необхідністю ведення радіозв’язку без пошуку та підстройки. Оскільки насиченість радіочастотних діапазонів зростає зі зростанням частоти, то найбільш жорсткі вимоги до стабільності у низькочастотних діапазонах. Так, у діапазоні коротких хвиль δf=106... 107; у діапазоні УКХ δf=10–5 … 10–6.

 

Коефіцієнт корисної дії

Коефіцієнт корисної дії (ККД) передавача визначається як відношення вихідної потужності РА до всієї потужності, яку споживає передавач – Рспож

η=РА / РСПОЖ,

ККД зростає зі зростанням потужності радіопередавача і може бути від одиниць до десятків відсотків. Наприклад η=20...30 % передавачів середньої потужності і до 40...50 % – великої потужності.

Найбільш актуальне збільшення ККД передавачів портативних радіостанцій, оскільки ємність і габарити джерел електроживлення обмежені.

 

Неосновні випромінювання

На виході радіопередавального пристрою повинні мати місце основні випромінювання – випромінювання в необхідній смузі частот.

Необхідна смуга частот – це мінімальна смуга частот сигналу, яка достатня для передачі повідомлення з потрібною швидкістю і якістю. Але внаслідок недосконалості передавача він є джерелом неосновних випромінювань, спектр яких знаходиться поза межами необхідної смуги частот. Всі неосновні випромінювання умовно поділяють на позасмугові і побічні.

Позасмугові випромінювання це такі, які прилягають до необхідної смуги випромінювань. Вони виникають у процесі модуляції несучої шумами і первинним сигналом.

Побічні випромінювання обумовлені нелінійними процесами в передавачі.

Існують норми на неосновні випромінювання радіопередавачів, які приводяться у державних стандартах і відомчих нормалях.

Наприклад, неосновні випромінювання цивільних передавачів повинні бути менші за потужністю основних на 40 дБ і більше.

Прокоментувати:

вгору